Тривога за людину, яка відвернулася від Бога, спонукала Х. Рой написати оповідання про те, як змінилося життя старого Мартича, коваля Заболова й лісника Рогона, коли вони взяли в свої домівки знедолених дітей. Піклування про дітей принесло їм не тільки земне щастя, але й радість повернення до Бога. Сенс цього оповідання найповніше розкривають слова Ісуса Христа: "І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене".